He's There from Étoile Absynth by Maryna Voznyuk & Jules Wysocki

Lessia Oukraïnka "Possédée" (1901)
traduit de l'ukrainien par Maryna Voznyuk

Il est là-bas, assis, tout immobile,
tel une sculpture en marbre,
et tout autour de lui - des pierres.
Au-dessus de lui - je crois le voir -
un lourd nuage de pensées,
prêt à jaillir de mille éclairs
qu'illumineront le monde entier. Mais quand,
quand briseront-ils ce nuage si sombre ?

J'aspire à être éclatée par cet éclair,
je prie, je prie qu'il prenne son envol,
pour éclaircir ce front, ne serait-ce qu'un bref instant.

Il a donné la nourriture aux foules, aux corps, aux âmes,
et le repos à tous, et lui dans ce désert,
il veille sur les troupeaux de ses pensées sans fin.
Elles ne s'arrêtent jamais - pas de repos pour lui.

Il est si seul, mon dieu, quelle solitude !
Comment pourrais-je l'aider ?
Sera-t-il pour toujours si solitaire ?
"Et le Messie viendra dans la gloire juger le monde", -
les prophètes l'ont dit, c'est tout.
La vérité, la miséricorde - tout pour le monde,
et pour le Messie ? Rien que la gloire ?
"La guerre et le malheur, la mort, les maladies disparaîtront,
la paix viendra sur terre et le bonheur aux gens..."
Et pour le Messie ? - encore "la gloire aux cieux"?
Rien que la gloire ? Quelle punition
d'être le Messie qui sauve le monde!
Rendre heureux les autres et être malheureux,
oui, malheureux, car seul éternellement.
Mais lui - qui le sauvera, lui, qui?
De cette solitude, de la gloire atroce ?

Pourquoi je le poursuis ?
Pourquoi? Je ne le sais. Probablement c'est mon esprit
qui m'a emmenée ici, vers ce certain néant.
Eh bien, tant pis ! Je préfère mourir ici,
que quelque part ailleurs. Je mourrai ici,
j'ai aiguisé mes yeux dans ce désert,
comme le regard de l'aigle, - je le guettais,
pourvue qu'il me regarde. Il me regardera ?
Non, pas de regard. Il ne se retournera jamais...
Mon espoir a trop fleuri !
Mais qu'est-ce que j'espérais au juste ?... Je ne le sais!

On peut le chanter, mais on ne peut pas le dire, aucune parole ne pourrait le raconter.

—

Леся Українка "Одержима" (1901)

Він там, він все сидить так нерухомо,
як те каміння, що навколо нього.
Над ним — мені здається, я те бачу, —
нависли думи хмарою важкою,
от-от з них стрілить ясна блискавиця
і цілий світ осяє. Ох, коли ж,
коли вона розіб'є темну хмару?
Хоч би мене убила блискавиця,
я прагну, прагну, щоб вона злетіла,
щоб хоч на мить чоло те просіяло.
Годівлю дав юрбі, тілам і душам,
всім дав спокій, а сам у сій пустелі
пасе думок отари незчисленні.
Нема їм впину, а йому спочинку...
Який він одинокий, боже правий!
Невже йому не можна помогти?
Невже він завжди буде одинокий?
"Месія прийде в славі світ судити", —
так сказано в пророцтві, більш нічого.
І правда, й милосердя — все для світа,
а для Месії що? Чи тільки слава?
"Війна і звада, смерть, недуги зникнуть,
мир буде на землі і щастя в людях..."
А для Месії? — знову "слава в вишніх"?
І тільки слава? О, яка ж то кара
Месією, що світ рятує, бути!
Всім дати щастя і нещасним бути,
нещасним, так, бо вічно одиноким.
Хто міг би врятувать його самого
від самотини, від страшної слави?

Чого ж се я слідом за ним блукаю?
Чого? Сама не знаю. Певне, дух
мене сюди завів на певну згубу.
Ну, що ж! нехай! Мені тут гинуть краще,
ніж в іншім місці. Я загину тут,
я вигострила погляд у пустині,
мов соколиний зір, — все виглядала,
чи він хоч не подивиться на мене?
Не подивився і не обернувся...
Занадто вже буйна була надія!
Чого ж я сподівалась?.. Я не знаю!

Про се співати можна, а сказати
слів не стає.

• OUKRAÏNKA
• Soundtrack
• Ukrainian
• barocco
• continuous
• cymbalum
• experimental
• folklore
• harpsichord
• improvisation
• minimalism
• piano
• poems
• synth
• Paris